ГЕРМАНІЄВІ ТРАНЗИСТОРИ

Германієві транзистори - це тип напівпровідникових транзистори, у яких використовується германієвий напівпровідник. Вони були першими типом транзисторів, які були винайдені та широко використовувалися в електронних пристроях. Германієві транзистори були замінені на транзистори з кремнію, які мають ряд переваг, включаючи більш високу швидкість перемикання, більш високу щільність потужності та нижчу вартість. Однак германієві транзистори все ще використовуються в деяких додатках, де потрібна висока лінійність або низький рівень шуму. Германієві транзистори працюють з урахуванням принципу p-n-перехода. P-n-перехід є область напівпровідника, в якій носії заряду одного типу (дірки або електрони) переважають над носіями заряду іншого типу. У германієвих транзисторах p-n-перехід формується шляхом легування германію домішками бору (p-область) та фосфору (n-область). Основна функція транзистора – це посилення струму чи напруги. У режимі посилення струму невеликий струм, що протікає через базу транзистора, управляє вищим струмом, що протікає через колектор та емітер. У режимі посилення напруги невелика зміна напруги на базі транзистора управляє більш значною зміною напруги на колекторі та емітері.